- онімечувати(ся)
- -ую(ся), -уєш(ся), недок., оніме́читися, -чу(ся), -чиш(ся), док.Піддавати(ся) онімеченню.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
онімечувати(ся) — ую(ся), уєш(ся), недок., оніме/читися, чу(ся), чиш(ся), док. Піддавати(ся) онімеченню … Український тлумачний словник
понімечувати — ую, уєш, недок., поніме/чити, чу, чиш, док. Те саме, що оніме/чувати … Український тлумачний словник
онімечувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
понімечувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
понімечити — див. понімечувати … Український тлумачний словник
понімечування — я, с. Дія за знач. понімечувати … Український тлумачний словник